Що читати на канікулах

Дорогі мої розумники!

Канікули - це весела пора відпочинку та розваг, але я думаю, ви знайдете час, щоб познайомитися з цікавими оповіданнями відомого письменника Всеволода Нестайка.

Я впевнена, ви прочитаєте їх із захопленням! А завдання, що знаходяться після кожного твору, виконаєте легко та швидко.

Бажаю успіхів!

Всеволод  Нестайко

                     Народився 30січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може, тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий». І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад —у дитинство. Та нема часу і  дороги назад», — зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги. 

                                   КРЕВЕТ  ВАСЯ

           У казковому Морі на казковому базарі, як на всіх базарах світу,була велика штовханина. Риби, кальмари, каракатиці, восьминоги, морські коники, краби та інші жителі моря сновигали взад - вперед вибираючи, прицінюючись, торгуючись і купуючи, що кому треба.

Був серед покупців і маленький десятиногий  морський рачок – кревет Вася.  Креветка-мама Морія Нептунівна послала його купити морської капусти на флотський борщ. Та на базарі було так гамірно й цікаво, що морська капуста одразу вилетіла кревету Васі з голови. Він, роззявивши рота, застиг біля перекупки Медузи Горгонівни, яка вигукувала на все море:

-         А кому чудодійної водорості «Морсон і Морсон» ?! Від усіх морських хвороб – не хворіти  щоб ніколи! Ось погляньте:  це була невеличка камбала! Три пучечки проковтнула, і тепер вона акула! – Медуза широким жестом показувала на здоровецьку рекламну акулу, яка плавала над її кіоском.

  Побачивши кревета Васю, Медуза загукала до нього:

-         Гей,  кревете, майже даром стати можеш ти омаром! Підпливай, часу не гай! Водорості вибирай!

         У Васі замакітрилося в голові. Ну, який хлопчик не хоче стати великим і могутнім?..

-         От подивися на малюнок! Оце креветка, а оце омар! Відчуваєш різницю?

-         П-почім в-водорості? – затинаючись запитав Вася перекупку.

-         Дві перлини пучок!

-         Ого! А чого так дорого?

-         Дорого мило – дешево гнило!

         Почухав Вася клешнею потилицю.

-         А скільки в тебе грошенят, милий? – відчувши Васині вагання, лагідно спитала медуза.

-         Чотири перлини мама дала. На морську капусту. Для флотського борщу.

-         Для борщу? Ха-ха-ха! – зареготала Медуза. – Що таке борщ? З’їв і облизнувся. А «Морсон і Морсон» зробить тебе наймогутнішим з усіх креветок. Маму захищатимеш від будь-яких розбійників морських! Три пучечки коштують шість перлин. Але тобі я віддам за чотири. Один пучечок даром буде.

          Умовила-таки Медуза кревета Васю. Віддав він їй свої чотири перлини, узяв «Морсон і Морсон», порачкував додому. «От мама зрадіє! От задоволена буде! Я ж її надійно захищатиму!» -  думав по дорозі.

          Та не так сталося, як гадалося. Від тих чудодійних водоростей у Васі тільки живіт розболівся. Мама три дні лікувала його «Смектою». Так і не став Вася омаром, лишився креветкою.

         Отож, треба слухати маму, а не ловитися на рекламу. І витрачати гроші лише на товари перевірені, хороші.

•  Назви  дійових осіб  твору. 
• Чому  кревет  Вася  опинився  на  базарі?
• Чим  цікавився  малий  Вася?
• Чому  Медузі  вдалося  вмовити Васю?
• Прочитай  висновок  автора. Чи погоджуєшся  ти  з таким висновком? Обґрунтуй  думку.   
• Встанови  відповідність  між  частинами   прислів’їв.  Яке  із них  найповніше  пояснює  головну думку твору? Обґрунтуй  свою думку.

1. Вір своїм очам,                               А         але перевіряй. 
2.      Довіряй,                                          Б         а тоді робити.

3.      Спершу треба розсудити,             В         а не чужим речам.

1.

2.

3.

Про комарика Зюзю

  – Жив на світi комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний.
  Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, не пустують, не бешкетують. А Зюзя слухатись не хоче й тільки дзижчить зухвало:
  – Я с-сам вс-се з-знаю! I вз-загалі, дуж-же с-слухняні нічого в ж-житті не дос-сягають. А дос-сягають с-саме нес-слухняні!
  Це так його знайомий хуліган Трутень із сусіднього вулика навчив…
  Одного разу полетів комариний дитсадок на прогулянку до лісу. Летять гар-ненько парами. Комарія Комарівна попереду. Весь час озирається і научає:
  – Будьте, дітки, обережні! Не розлітайтеся! В лісі стільки всякої небезпеки…
  А Зюзя, що летів, як завжди, позаду, без пари, на ті слова – аніякісінької уваги!
  – Я с-сам вс-се з-знаю! – І гайнув між кущів.
  Та раптом – тиць у щось! І – приліпився. Хотів одліпитись, але ще більше заплутався. Ой леле! Та це ж павутиння. Його павук Павуло Павулович між кущами напнув – на поживу чатує. Побачив він Зюзю, лапки радісно потер, захихикав:
  – Хи-хи-хи! Попався! Дрібнота, правда, але на закуску для апетиту згодиться.
  І вже йде, на павутинні погойдуючись, до Зюзі.
  – Ой-ой! – закричав Зюзя. – Рятуйте!
  Але Комарія Комарівна з дитсадком далеченько одлетіли, не чують.
  Плаче Зюзя, репетує. А павук Павуло Павулович усе ближче та ближче…
  Аж тут Комарія Комарівна обернулася:
  – Де Зюзя?!
  Комарики-дошколярики на всі боки роззираються. Нема неслуха. Зник, як булька на воді. Повернули вони щодуху назад.
  А павук уже лапу до Зюзі простягає.
  – Ой-ой-ой! – відчайдушне заволав Зюзя. – Пропадаю!
  Почула Комарія Комарівна. Почули комарики-дошколярики. Почули та вже й побачили.
  – Не підлітайте, дітки, близько! Це небезпечно! Я сама! – загукала Комарія Комарівна і мерщій до Зюзі. Схопила за крильця, тягне щосили. Та не може його з липкого павутиння вирвати.
  А павук наближається й наближається. Радий, задоволений!
  – Зараз і вихователькою, і всім дитсадком пообідаю! Хи-хи-хи!
  – Хлопчики й дівчатка! – вигукнув тут найслухняніший комарик Макарик. – Нумо всі гуртом! За лапки берімося швидше!
  Взялися всі комарики-дошколярики за лапки, Макарик за виховательку вчепився. Та як смикнуть!
  Вирвали Зюзю з павутиння.
  Павучисько тільки щелепами клацнув з досади…
  Тепер Зюзя не пустує, не бешкетує, у парі з комариком Макариком літає і міцно його за лапку тримає.

• Назви  дійових осіб  твору. 
• Яким був комарик Зюзя в садочку?
• З кого брав приклад Зюзя?
• У яку пригоду потрапив? 
•  Хто допоміг вирвати Зюзю з павутиння?