Для розв’язання багатьох навчальних і виховних завдань необхідно будувати педагогічну діяльність таким чином, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі позитивних відповідей було більше, ніж негативних.


Такою стала тематика Всеукраїнської науково-практичної конференції«НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ:ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ, ДИДАКТИЧНІ НАПРАЦЮВАННЯ,ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ» учасником якої я стала у напрямку"Формування інтелектуально-творчих умінь молодших школярів засобами навчально-дослідницької діяльності." Тези до статті "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ  ІКТ."можете переглянути і ви, шановні читачі.
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.



Сама творча діяльність для дитини є захопливим процесом, а не результатом, цікавим спілкуванням, а не навчанням. Робота над творчим завданням-це передусім спроба знайти відповідний спосіб самовираження. Залучаючись до такої роботи дитина молодшого шкільного віку сприймає її як гру, в якій рівноправними партнерами вважаються й учні, і вчитель, який виконує роль лідера, організатора, натхненника.
Діти початкових класів – “першовідкривачі” світу. Як? Де? Чому? Що? Звідки? З такими запитання постійно звертаються вони до дорослих – з раннього дитячого віку до мами, тата, дідуся і бабусі; переставши шкільний поріг – до учителів. І ми повинні вчити їх активно пізнавати життя. “подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок”, - так доцільно відповідати на запитання цих маленьких “чомусиків”, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, думку.
Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.
Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання –відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення. Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт.
Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.
Відомий дидакт Г.Лернер у книзі «Проблеми навчання» наводить переконливі аргументи на користь твердження, що навіть не надто успішні учні, якщо навчати їх прийомів нестандартного мислення, мислитимуть творчо і завдяки цьому підвищать успішність навчання.
По-перше, творчий процес передбачає самостійне перенесення знань  та вмінь в нову ситуацію.
Потрібно намагатися спробувати, викинути всі «ні» й довіритися дітям, надати їм свободу дій і створити такі умови на уроці, щоб діти захотіли вивчити цей матеріал, спираючись на логічну пам,ять.
Друга риса творчої діяльності-здатність бачити нові проблеми у знайомих ситуаціях.
Третя риса творчої діяльності-вміння бачити структуру об,єкта, який вивчається( вміння абстрагуватися).
Четверта риса- специфічна форма організації навчального процесу. Для формування самостійності дитячого мислення дуже корисні форми співробітництва школярів один з одним та з учителем(групова, робота в парах). В основі організації усіх форм дискусії лежать дії дітей, що сприяють вибудовуванню власної думки, погляду.
Творчі здібності пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.
Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.
Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності.
Чи існує хоча б один учитель, який би не мріяв про те, щоб на його уроках усі без винятку діти активно працювали, щоб зростали їх пізнавальні інтереси?
Чи  існує хоча б один учитель, який би відмовився від новітнього обладнання, інтерактивних технологій?
 Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час.»
Ми живемо в час, коли комп’ютер-це не тільки потужний інструмент, а й повною мірою третій партнер у педагогічній взаємодії,який дає іншим його учасникам великі можливості в переробці інформації. Все частіше використовуємо інформаційні технології для розвитку творчих здібностей учнів та підвищення ефективності навчання. На власному досвіді переконалася, що використання ІКТ в позаурочній роботі надає широкі можливості для реалізації творчих здібностей учнів.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення.
Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
Ø  забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
Ø  зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
Ø  підвищити унаочненість навчального процесу;
Ø  забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
Ø  індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.
Ø  організувати колективну й групову роботи;
Ø  здійснювати контроль навчальних досягнень;
Ø  створювати сприятливу атмосферу для спілкування.


Список використаних джерел
1.     Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів. // Харків. – 2005
2.     Коваленко Т. Розвиток творчих здібностей молодших школярів.-Режим доступу: http://www.bdpu.org/main/statti/kovalenko.doc
3.     Романовська Д. Регуляція творчої діяльності учня. // Психолог. – №11. – 2002.


4.     Савченко О.Я. Розвивай свої здібності.- Навч.-метод. посіб. Для мол.шк.-К.:Освіта, 1998.

Коментарі